«Очень часто хожу с рюкзаком, в котором лежит только ноутбук. При входе в супермаркеты по понятным причинам оставлять свой багаж в камере хранения не собирался и не собираюсь. Иногда из-за этого приходится пререкаться с охраной. Например, сегодня в «Сільпо» на Нивках охранник меня вообще не пускал. Когда я зашел, он сказал, что рюкзак я должен оставить в камере хранения. На что я ему ответил, что продуктов там нет и оставлять я не собираюсь, т.к. там лежат ценные вещи. Он сказал, что это их правила и «вы пришли к нам в магазин и соблюдайте правила». Я попросил привести кого-нибудь из администрации, на что он мне сказал, что никого сейчас нет. Немного «пообщавшись», я все-таки прошел в супермаркет, но неприятный осадок остался. Вопрос: какие у меня есть права по поводу оставления своих вещей в супермаркете в камере хранения и какие права есть у магазина? Имеет ли право заведение отказать мне в обслуживании, если я отказываюсь оставлять свои вещи в камере хранения?»

Ні Законом України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року №1023-XII, ні Порядком заняття торговельною діяльністю і правилами торговельного обслуговування населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. №108, не передбачено обов’язкової здачі своїх речей покупцями у камери схови магазину під час здійснення покупок. Це регулюється цивільним законодавством України.

Якщо внутрішніми документами магазину передбачена заборона пересування покупця разом із своїми речами (сумки, чемодани, пакети та ін.) і їх обов’язок здачі своїх речей у камери зберігання цього магазину, останній приймає на себе обов’язок щодо схоронності Ваших речей і підтверджується видачею поклажодавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, якщо це встановлено законом, іншими актами цивільного законодавства або є звичним для цього виду зберігання (ст. 937 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 942 ЦКУ зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов'язаний піклуватися про річ як про свою власну.

Статтями 950-951 ЦКУ передбачена відповідальність зберігача (магазину) у разі втрати або пошкодження речі.

За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця. Зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності.

Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем:

1) у разі втрати (нестачі) речі – у розмірі її вартості;

2) у разі пошкодження речі – у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

Але якщо Ви невпевнені у належному зберіганні Ваших речей (особливо, коли вони цінні), Ви на загальних підставах маєте право відмовитися від зберігання своїх речей у камерах схову магазину.