Клієнт має право доступу до інформації щодо діяльності банку. Банки зобов'язані на вимогу клієнта надати таку інформацію:

1) відомості, які підлягають обов'язковій публікації, про фінансові показники діяльності банку та його економічний стан;

2) перелік керівників банку та його відокремлених підрозділів, а також фізичних та юридичних осіб, які мають істотну участь у банку;

3) перелік послуг, що надаються банком;

4) ціну банківських послуг;

5) іншу інформацію та консультації з питань надання банківських послуг.

Банк відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства.

Банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі:

· оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів,

· зупинення операцій по рахунках,

· арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Цивільний кодекс України (ч.2 ст.1060) встановлює, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадку неналежного виконання зобов”язання банком фізична особа-кредитор має право звернутися з претензією до банка.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

У випадку невжиття необхідних заходів банком або відмови задовольнити вимоги кредитора, він має право звернутися з позовом до суду. За заявою кредитора, на підставі ст..151, п..1 ч.1 ст.152 ЦПК України, суд може вжити заходи забезпечення позову шляхом

накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

У випадку порушення банком вимог законодавства фізична особа-кредитор може звернутися з заявою (скаргою) до органів прокуратури. Прокурор або його заступники в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів повинен вжити всі необхідні заходи.

При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право порушувати у встановленому законом порядку кримінальну справу, дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення, передавати матеріали на розгляд громадських організацій, давати приписи про усунення очевидних порушень закону, вносити подання до державних органів, громадських організацій і посадовим особам про усунення порушень закону та умов, що їм сприяли, звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Джерело (та за згодою): http://gak.kiev.ua "Школа гражданской активности".