З проголошенням незалежності, Україна розпочала побудову громадянського суспільства і ринкової економіки, в якій функціонують різні форми власності та підприємництва. Ринкова економіка надає громадянам можливість розпочати свою справу і втілити у життя своє уявлення про ефективну, прибуткову діяльність та, в наслідок своєї праці досягти матеріального добробуту. Але для того щоб розпочати свою справу, спочатку треба визначитися в якій саме формі майбутній підприємець хоче здійснити свою підприємницьку діяльність. Для цього ми коротко ознайомимо Вас з формами здійснення підприємницької діяльності.

Найпростіша форма здійснення підприємницької діяльності - приватне підприємництво фізичних осіб без створення підприємств чи юридичної особи. Однак для громадян-приватних підприємців законодавством визначено ряд обмежень в діяльності. Зокрема вони не можуть займатися діяльністю у сфері страхування та організації зв’язку, довірчою (представницькою), банківською та ломбардною діяльностями, здійснювати операції з металобрухтом, надавати послуги у сфері освіти та інше.

Найголовніше питання, яке постає під час вибору форми підприємницької діяльності - це майнова відповідальність. Чинне законодавство України не відокремлює з майна приватного підприємця саме те, яке він використовував для здійснення своєї підприємницької діяльності від всього майна, яке належить йому на праві приватної власності.

На відміну від приватного підприємця юридичні особи, до яких відносяться: приватні підприємства, колективні підприємтва, товариства з обмеженою відповідальністю, акціонерні товариства та інші, згідно зі ст. 32 Цивільного кодексу, не відповідають за своїми зобов’язаннями належним їм на праві власності чи закріпленим за ними майном. За загальним правилом, засновник юридичної особи не відповідає за її зобов’язаннями, так само як і юридична особа не відповідає за зобов’язаннями засновника. Винятки з цього правила можуть бути встановлені законом. Так, наприклад, Законом України “Про господарські товариства” встановлено що додатково за зобов’язаннями товариства відповідають засновники товариства з додатковою відповідальністю, та повної відповідальності щодо засновників повного та командатного товариств.

Взагалі, найбільш популярним видом здійснення підприємницької діяльністі серед україньських підприємців є - товариство з обмеженою відповідальністю. У цій організаційно-правовій формі провадять свою діяльність як невеликі за обсягами господарські організації, так і крупні підприємства.

Основними ознаками товариства з обмеженою відповідальністю є наступні фактори: засновники (учасники) товариства мають свою частку в його статутному фонді, ця частка пропорційна відсоткам голосів, на підставі яких вирішуються всі питання висунуті на порядок денний Зборів учасників. Мнімальний розмір статуного фонду товариства з обмеженою відповідальністю встановлюється Законом України “Про господарські товариства” і на сьогодняшній день повинен становити не меньше суми еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам.

Збори учасників товариства є вищим органом учасників товариства і скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, або їх представники, які у сукупності володіють більш ніж 60 відсотками голосів. На зборах обирається голова та секретар та ведеться протокол.

До компетенції зборів товариства належить ряд питань важливих для його діяльності. Одним з них є виключення з товариства учасника, який систиматично не виконує або неналежним чином виконує покладених на нього обов’язків. За таке рішення паовинні проголосувати учасники, які володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів.

Законом України від 07.03.2002 року до Закону України “Про господарські товариства” було внесено значні зміни, які внесли зміни в проведення зборів учасників Товариства. Відповідно до перехідних положень цього Закону, всі господарські товариства у шестимісячний строк з дня набрання його чинності повинні привести установчі документи у відповідність із цим Законом.